Якщо й далі житимете так, як зараз, про що шкодуватимете у вісімдесят? Уявіть, що вже досягли цього віку. Які важливі справи залишилися незавершеними? Скажімо, ви не встигли помиритися з батьком або відновити давню дружбу. Пропустили найяскравіші події в житті своїх дітей. Мало подорожували. Так і не дісталися книжок, які хотіли прочитати.
Часто люди витісняють зі свідомості те, що для них справді важливе, — аби лише не порушувати звичний стан речей. Але знайте: якщо підете цим шляхом, згодом ви шкодуватимете про це. І змінювати щось буде вже запізно.
У День знань дорослих особливо часто тягне до роздумів. Якби ви були школярем, чи були б задоволені тим, ким стали тепер?…
Є правило: припустившись помилки, не ухвалюйте незворотних рішень принаймні два дні. Коли наробите помилок, хочеться якнайшвидше все виправити. Тут уже не до аналізу вчинків, які призвели до краху. Але дайте собі перепочити — і знайдете вихід.
Що робити, щоб уже зараз стати кращими? Поєднати в собі дорослого й школяра — тобто навчитися вчитися ефективніше:
1. Зосереджуйтеся.
Найважливіша навичка тих, хто швидко навчається, — уміння добре зосередитися й зануритися в навчання. Якщо вам складно фокусуватися, спробуйте скористатися такими стратегіями.
– усвідомте проблему. Перша проблема, з якою ви можете зіткнутися, — потреба зосередитися. Багато хто з нас схильний постійно відкладати те, що має зробити. Зазвичай ми навіть не усвідомлюємо, що просто зволікаємо. Усвідомлення — перший крок до того, щоб подолати прокрастинацію.
Виробіть звичку щоразу, відкладаючи якусь справу, формулювати свої відчуття: вам не хочеться виконувати саме це завдання чи вас дуже тягне зайнятися чимось іншим? Навчившись автоматично помічати схильність зволікати, ви зможете протистояти цьому негативному імпульсу.
– використовуйте допоміжні прийоми. Це прості способи почати справу й упоратися зі схильністю зволікати. Перший прийом: скажіть собі, що треба витримати лише п’ять неприємних хвилин, а потім ви зупинитеся й займетеся чимось іншим. Цього достатньо, щоб узятися до справи.
Найскладніше — почати, а потім вам, найімовірніше, не захочеться кидати завдання на півдорозі.
Другий допоміжний прийом — «метод помідора». Якщо ви почнете надто часто використовувати правило п’ятихвилинної перерви, це позначиться на продуктивності. У такому разі варто спробувати дещо складніше — чергувати 25 хвилин зосередженої роботи з п’ятихвилинним відпочинком.
– обирайте правильні інструменти навчання. Намагайтеся обирати такі інструменти, з якими легше зосередитися. Наприклад, на відео простіше сфокусуватися, ніж на друкованому тексті. Іноді можна «тонко налаштувати» обрані інструменти. Наприклад, якщо ви читаєте складний для розуміння текст, спробуйте робити нотатки: так вам буде легше зосередитися.
2. Спрямовуйте зусилля на мету.
Правильний рух до мети допомагає досягти бажаного. Один з ефективних методів — повністю зануритися в середовище, де практикують потрібну навичку. Наприклад, вивчати іноземну мову за кордоном.
Ще один метод — імітація польоту. Ми не завжди можемо тренувати навички в реальних умовах. У такому разі можна змоделювати середовище. Наприклад, практика на льотному тренажері не гірша за керування справжнім літаком. А заняття з носієм мови у «Скайпі» певною мірою замінять поїздку до іншої країни.
Зворотний зв’язок — безцінний інструмент ефективного навчання. Завдяки йому ви зможете вчасно розпізнати й виправити свої помилки. Є різні типи зворотного зв’язку. Деякі відгуки (наприклад, оплески або тиша в залі) лише повідомляють, чи маєте ви загалом успіх. Інші вказують на конкретні недоліки. Будь-який зворотний зв’язок може бути корисним. Однак найцінніший — той, що не лише виявляє помилки, а й показує, як їх виправити. Тут, імовірно, знадобиться участь учителя, експерта або наставника.
Отримуючи зворотний зв’язок, ви здобуваєте корисну інформацію разом із «шумом» — випадковими чинниками, на які не варто зважати. Наприклад, якщо опублікований вами текст розходиться мережею, можливо, його просто поширила «потрібна» людина. Безперечно, те, як ви пишете, відіграло свою роль, але випадковостей теж чимало, тому варто бути обережними й не формувати думку лише на основі одного джерела даних. Зворотний зв’язок буде ефективнішим, якщо ви застосуєте трекінг-код, який дасть змогу дізнатися, як часто вашу статтю дочитують до кінця.
Змінюючи й фільтруючи потоки зворотного зв’язку та обираючи серед них найкращі, ви зменшите «шум» і отримаєте більше значущих сигналів.
3. Навчіться запам’ятовувати.
Запам’ятовування допомагає навчатися, але навіть із цим відомим методом усе не так просто, як здається. Ось кілька підказок.
— Вивчайте матеріал невеликими порціями й не зубріть. Так він краще запам’ятається й надовго залишиться у вашій пам’яті. Якщо ви готові витратити десять годин, щоб щось вивчити, корисніше розподілити їх на тиждень, ніж намагатися визубрити все за один день.
— Повторюйте. Закріплюйте вивчене за допомогою системи інтервальних повторень (СІП). Спробуйте пригадати інформацію одразу після запам’ятовування, через 20 хвилин, через день, через два тижні та через два місяці.
— Користуйтеся мнемонічними прийомами. Якщо інформацію дуже важко запам’ятати, можна скористатися мнемонікою. За бажання ви знайдете багато спеціальних прийомів, які допомагають утримувати в пам’яті слова, списки, числа або послідовності.
4. Будьте готові до експериментів.
Експерименти допомагають не лише розширити кругозір, а й глибше опанувати ту чи іншу навичку. Експериментуйте:
— Спробуйте різні методи, матеріали й навчальні ресурси, щоб порівняти їх та обрати ті, що підходять саме вам.
— Визначте складники навички, яку прагнете розвинути, і присвятіть трохи часу їх вивченню. Потім вирішіть, чи варто рухатися в цьому напрямі далі, чи краще обрати інший.
— Поекспериментуйте з різними стилями — у письменстві, дизайні, лідерстві, музиці, мистецтві. Почати можна з наслідування визнаних майстрів.
— Поєднайте не пов’язані між собою навички, встановіть для себе нові обмеження або дослідіть крайнощі, щоб вийти зі звичної колії.