Скільки у вас друзів і як часто ви з ними бачитеся? А скільки у вас друзів у Facebook? І яку частину з них ви знаєте особисто? Ще кілька запитань: на скільки акаунтів відомих людей, які взагалі не знають про ваше існування, ви підписані? І як часто до вас у друзі просяться загадкові особи з різних куточків світу, шанс побачитися з якими впевнено прямує до нуля?
Ні, річ не лише у вашій зайнятості. І вже тим паче (сподіваємося!) не у вашій пихатості. Річ у тім, що людина може приділяти активну й усвідомлену увагу досить обмеженій кількості людей. Цю кількість заведено називати числом Данбара. Що це таке?
Якщо коротко, число Данбара — це обмеження кількості постійних соціальних зв’язків, які людина здатна якісно й усвідомлено підтримувати у комфортному для себе режимі. Якісно й усвідомлено підтримувати соціальний зв’язок із людиною означає бути в курсі її поточних справ, проблем, прагнень і сподівань. І, звісно, розуміти особливості її характеру та способи їхнього вербального й невербального вираження.
Уся ця інформація займає певний обсяг пам’яті людини. Якби цей обсяг можна було просто подивитися в налаштуваннях, як обсяг жорсткого диска на комп’ютері, то, поділивши загальний обсяг на той, який займає інформація про одну людину, ми отримали б кількість людей, інформація про яких може поміститися в нашому мозку. Дивно, але це число дорівнювало б числу Данбара, тобто коливалося б у межах 100–230 людей.
Заглянути в налаштування мозку й отримати потрібну інформацію у числовому вигляді поки що нереально, тому антропологу Робіну Яну Макдональду Данбару — таке повне ім’я дослідника — довелося виводити це число емпіричним шляхом, тобто через спостереження. Умовно число Данбара приймають за 150. У середньому саме стільки соціальних зв’язків може підтримувати пересічна людина, щоб вони були осмисленими й усвідомленими.
Далі ще цікавіше. Свої висновки Робін Данбар (антрополог Робін Данбар!) зробив, спостерігаючи зовсім не за людьми, а… за мавпами! Під час спостережень він помітив взаємозв’язок між розміром неокортексу в мавп і кількістю соціальних зв’язків у зграї, які вони здатні підтримувати. Уточнімо, що неокортекс (нова кора) розташований у верхньому шарі півкуль головного мозку й відповідає за такі нервові функції ссавців, як сенсорне сприйняття та мислення, а в людей — ще й за мовлення. У людей ця частина мозку добре розвинена, а в мавп неокортекс перебуває на початковій стадії розвитку й розвинений не надто добре.
Якщо трохи докладніше, модель соціального оточення за Данбаром має такий вигляд:
Група з 5 людей — ті, з ким ми постійно підтримуємо зв’язок, прагнемо зустрітися й поділитися найпотаємнішим.
Група з 15 людей — ті, з ким спілкуємося трохи рідше, але знаємо, що нам завжди раді.
Група з 50 людей — ті, з ким регулярно приятелюємо залежно від ситуації.
Група зі 150 людей — ті, з ким взаємодіємо за обставинами й у певних межах.
Приблизно підраховано, скільки годин потрібно, щоб встановити ту чи іншу близькість у стосунках і перейти до іншої групи:
Щоб увійти до групи зі 150 людей, потрібно приблизно 50 годин.
Щоб увійти до групи з 50 людей, потрібно приблизно 100 годин.
Щоб увійти до групи з 15 людей, потрібно приблизно 200 годин.
Щоб увійти до групи з 5 людей, потрібно понад 200 годин.
На кожному рівні час, який треба вкладати в підтримання стосунків, приблизно лінійно залежить від кількості зв’язків. Компроміс між витратами й вигодами на кожному рівні, а також між різними типами потреб і ресурсів, властивих різним рівням, призводить до розподілу соціальних зусиль, який породжує й підтримує ієрархію багаторівневих наборів стосунків у соціальних мережах.
Оскільки число Данбара є реальністю в житті кожної людини, воно природно впливає на життя суспільства загалом. Просто тому, що суспільство складається з окремих людей, кожен із яких підпорядковується закономірностям побудови соціальних зв’язків і власних соціальних мереж.
Загалом, незалежно від рівня розвитку суспільства, структура та якість соціальних зв’язків підпорядковуються однаковим закономірностям:
Людина може підтримувати обмежену кількість соціальних зв’язків.
Зі збільшенням кількості зв’язків їхня якість знижується.