Сьогодні рекомендуємо прочитати «Мету. Процес безперервного вдосконалення» Еліягу Ґолдратта.
Нечасто трапляється книжка з бізнесової літератури, заради якої готовий не спати і яка захоплює сюжетом. Якщо вас цікавлять управління проєктами, методи управління виробництвом або управління системами загалом, книжка буде дуже корисною. Прості приклади допоможуть зрозуміти теорію обмежень систем і оцінити можливості її застосування.
Ця книжка не є посібником зі змін у власному бізнесі, однак складається враження, що її призначення дещо інше. Вона чудово мотивує вивчати проблеми управління системами й пояснює базові принципи простою та зрозумілою мовою.
А тепер цитати з неї:
Я б сказав, що в нас є чотири категорії терміновості: терміново, дуже терміново, негайно і кинути все та зробити це ЗАРАЗ ЖЕ.
Навчання можливе лише в процесі дедуктивного мислення. Знайомлячись із остаточними висновками, ми нічого не вчимося. Це не навчання, а в найкращому разі лише «натаскування».
Алексе, якщо я просто скажу тобі, що робити, ти, без жодного сумніву, зазнаєш невдачі. Щоб правила почали працювати, ти маєш сам у них розібратися.
Свобода створює відчуття якогось радісного збудження, аж поки не починає викликати нудьгу.
Справжня собівартість години роботи «вузького місця» дорівнює собівартості години роботи всієї системи.
Давати готову відповідь, коли прагнеш переконати когось, хто сліпо дотримується загальноприйнятої практики, цілковито марно. У такому разі є, по суті, лише дві можливості: або тебе не розуміють, або розуміють.
ЕТАП 1. Визначити «вузькі місця» системи. (З’ясувати, що «вузькими місцями» на нашому заводі є печі та NCX-10, було не так уже й складно.)
ЕТАП 2. Вирішити, як треба експлуатувати ці «вузькі місця». (Це було кумедно. Зрозуміти, що вони не мають перериватися на обід тощо.)
ЕТАП 3. Підпорядкувати все інше ухваленому рішенню. (Зробити так, щоб усі інші ресурси працювали в ритмі обмежень. Червоні й зелені ярлики.)
ЕТАП 4. Збільшити пропускну здатність «вузьких місць». (Повернення до цехів старої «Змегми», повернення до попередніх, менш ефективних технологій…)
ЕТАП 5. Якщо на попередньому етапі «вузьке місце» перестає бути «вузьким», повернутися до етапу 1.
Прогрес у розумінні вимагає, щоб ми поставили під сумнів свої базові уявлення про те, як влаштований світ і чому він саме такий. Якщо ми зможемо краще зрозуміти реальність і принципи, що нею керують, я гадаю, життя кожного з нас зміниться.
У нас же є багато показників, які нібито мають підказувати, чи ми продуктивні. Та насправді вони кажуть лише про те, чи «працював» той, кому ми виплатили зарплату, усі години, за які заплатили.
Марк Твен мав рацію, кажучи, що звичайний здоровий глузд не такий уже й звичайний.