Головна думка Нордстрема, яку він зараз активно доносить до слухачів:
через 50 років замість 218 країн буде 600 міст.
На Synergy Global Forum останнім виступав К’єлл Нордстрем — професор шведської школи економіки, автор книжки «Бізнес у стилі фанк». Під час виступу К’єлла зал залишили рівно 50% аудиторії (просто вони не розуміли, про що він говорить), і це дуже точно описує те, що відбувається з російським бізнесом. Російський підприємець із кожним спікером чекав, що на сцену вийде людина й скаже: «Ну ось, хлопче, дивись — це корова. Звідси молоко, ось так руками робиш, потім збиваєш ось тут, виходить масло. Потім ріжеш на прямокутники, кладеш ось у цей папірець, телефонуєш ось цим, ставиш таку маржу, стільки заробляєш, кладеш ось у той сейф». Усі чекають на конкретні рішення, безпрограшні дії та перевірені концепції. Саме тому в Росії не з’явилися Google, Uber, Tesla й Apple. Потрібно вийти за межі побутового мислення, а поки що це дається важко.
К’єлл з’являється на сцені, наче божество. Йому майже 60, він — височенна й зовсім лиса каланча в окулярах із товстою модною оправою. Чорна сорочка зливається з чорними джинсами, він пластичний, наче рідина, що заповнює простір. На задньому плані — потік цифр, що падають, із «Матриці», але цифри кислотно-фіолетові, бо the future is here. Люди йдуть із залу цілими рядами, а я стираю руки до крові, намагаючись записати кожне слово, сказане К’єллом.
Дуже стисло поділюся деякими тезами, бо все, що Нордстрем написав у 2003 році, збулося з точністю до грама.
1. Ми перебуваємо на початку найшвидшої урбанізації людства. Ключове тут — «на початку». Нам здається, що все вже сталося й закрутилося, а насправді це лише старт. Apple Pay з’явився в Росії приблизно місяць тому, але касирки вже не дивуються, коли ти платиш телефоном. Пластикові картки померли, а ми навіть цього не помітили.
2. Країни зникають як структури. Через 50 років замість 218 країн буде 600 міст. Уже через 25 років, наприклад, не буде Австрії, адже зараз Австрія — це Відень і якісь містечка поруч. Так станеться через зміну системи сприйняття інформації, розвиток транспорту й технологій загалом. Тобто зараз англієць приїжджає до Москви, і син каже йому: «Тату, поїхали до Нижнього Новгорода!», — а батько відмовляється, бо це далеко, інше місто. Але за кілька десятиліть Росія умовно перетвориться на Москву, Єкатеринбург і Владивосток, а Нижній Новгород стане просто районом Москви, до якого від Червоної площі (чи буде вона тоді Червоною?) можна буде дістатися за лічені хвилини.
3. Усе, що можна оцифрувати, буде оцифровано. Медицина, безпека, освіта, армія — геть усе.
4. Почитайте про систему FAANG. Це основа нової реальності: Facebook, Apple, Amazon, Netflix, Google.
5. Матриця могутня, але вона не змінює принципів заробляння грошей. Є монополія — є гроші, немає монополії — немає грошей. Ми ненавидимо IKEA, але раз у раз туди ходимо. Чому? Замисліться над принципами інновацій, які лягають в основу тимчасової монополії. Lady Gaga — тимчасова монополія у світі розваг. Якщо ви влаштовуєте вечірку й запросили туди Гагу, але вона захворіла, замінити її буде ніким. Саме це й створює цінність продукту — неможливість заміни у свідомості. Колись Volvo випустила модель 242: найпотворнішу й найнепривабливішу машину у всесвіті, але Volvo вигадала ідею тимчасової монополії — абсолютну безпеку, і це поняття нічим не можна було замінити. Потім ідею безпеки як тимчасової монополії перейняла Toyota, потім Mercedes, і вже за кілька років Volvo втратила позиції на ринку та була продана китайцям. Щоб створити тимчасову монополію, потрібно повернути індивідуальність.
І чотири стовпи життя людини, яка летить у відкритий космос:
1. Інформація розвивається так, що ми щоранку стаємо дурнішими. За 5 років під час найму керівник не вибиратиме, взяти Васю, який знає англійську, чи Льошу, який не знає. Йтиметься про те, чи взяти Васю з рівнем advanced або very advanced. Іншим не знайдеться місця у світі. Інформація розвивається щодня, а ми — ні. У новій парадигмі ми всі аматори, але це створює величезні можливості для бізнесу, бо потрібні компанії, які постійно долатимуть розрив між новою інформацією та нашими знаннями. Тепер жодна компанія не може впоратися сама.
2. Світ став багатополярним. Поєднуючи наявні системи, ми створюємо системи нового порядку. Якщо ви намагаєтеся виробляти телефони, забудьте про планування. Поки ви допишете план розробки, технології зміняться вже 200 разів. У новій реальності потрібно діяти методом спроб і помилок.
3. Цінність вищої освіти стає мізерною. Знання в університетському світі перестали бути унікальними, матриця руйнує монополію на знання. Вам не потрібен Гарвард, щоб отримати знання з Гарварду. Якщо 5 років тому диплом давав зелене світло в будь-яку корпорацію, то тепер ці знання доступні кожному охочому, і питання лише в тому, коли зникнуть фізичні дипломи. Це справа кількох років. Якщо ви зараз вирішили почати заробляти, щоб за 10 років ваша дитина вступила до вишу, не витрачайте на це час. Виші перестануть існувати у звичному для нас розумінні. Артикульовані знання необхідні, але не гарантують успіху.
Під час найму ми часто спершу дивимося на навички кандидата, а потім навчаємо його людських взаємин, тоді як матриця дає змогу робити навпаки. Знайдіть людину, з якою вам максимально комфортно, і навчайте її знань. Професіоналом може стати будь-хто. Стати приємною для вас людиною — далеко не кожен.
4. Ми сприймаємо життя як низку транзакцій. Ми постійно домовляємося. Усі машини й технології знижують витрати на транзакції в будь-якій сфері людської діяльності.
І важлива тенденція: кількість домогосподарств, у яких живе одна людина, неймовірно швидко зростає. Ми починаємо існувати разом поодинці завдяки машинам. У Швеції у 2008 році було 48% домогосподарств, у яких жила одна людина. Тепер таких домогосподарств 56%, але це не привід страждати, а лише потреба визнати еволюцію й адаптуватися до неї.
Найдурніше, що може зробити людина, — намагатися зупинити еволюцію. Думайте. Розвивайтеся. Уже зараз у нашій голові більше інформації, ніж ми можемо розповісти.