Добрий вечір! Чи згодні ви з тим, що ясне мислення — це навичка, яку варто тренувати, а не дар чи просто гарна порожня фраза? Адже всі ми схильні до тих самих помилок ретроспективного викривлення.
Розгляньмо кілька ситуацій.
Криза 2008 року. Той, хто сьогодні вирішить перечитати економічні прогнози 2007 року, буде приголомшений тим, наскільки позитивно тоді оцінювали перспективи економічного розвитку на період із 2008-го до 2010 року. Але за рік, у 2008-му, фінансовий ринок вибухнув. Якщо запитати про причини кризи, ті самі експерти сьогодні дадуть цілком логічні пояснення: збільшення грошової маси за Ґрінспеном, вільна роздача іпотечних кредитів, корупція в рейтингових агентствах, хаотичні правила використання власного капіталу… Якщо дивитися назад, фінансова криза здається цілком логічною і неминучою.
Google. А журналісти, які пишуть про економіку, сьогодні впевнені, що домінування Google нібито було передбачуваним і очевидним, хоча кожен із них — якби у 1998 році його запитали про ймовірну долю стартапу під назвою Google — лише посміявся б із такого твердження.
Перша світова війна. І ось ще один разючий приклад: як один-єдиний постріл у Сараєві 1914 року повністю змінив світ і призвів до загибелі 50 мільйонів людей. Сьогодні це видається — так, трагічним, але зрозумілим і пояснюваним. Будь-яка дитина знає це зі школи. Але тоді, у 1914-му, жоден сучасник навіть не міг уявити такої ескалації війни. Така перспектива здавалася надто абсурдною.
Це одна з найстійкіших і найнав’язливіших ментальних помилок. Простими словами її можна назвати феноменом «я-завжди-це-знав».
Озираючись назад, ми завжди вважаємо, що події розвивалися найімовірнішим і цілком закономірним чином. Можливо, невдовзі ми так само описуватимемо ситуацію з пандемією.
Чим небезпечна помилка ретроспективного викривлення?
Тим, що вона навіює надмірну самовпевненість: ми вважаємо себе розумнішими, ніж є, і думаємо, ніби добре вміємо передбачати майбутнє. А це, своєю чергою, робить нас зарозумілими й підштовхує до хибних рішень. На жаль, це стосується і наших «теорій» про особисте життя.
Наприклад, ви зустрічаєте друга, а він каже:
— Ти чув новину? Марина й Денис розійшлися.
А ви відповідаєте:
— Ну, зрозуміло, інакше й бути не могло: вони надто різні.
Або:
— Інакше й бути не могло: вони надто схожі.
Або:
— Це було неминуче: вони ж усюди ходили парою.
Або:
— Інакше й бути не могло: вони ж скрізь з’являлися поодинці.
Боротися з помилкою ретроспективного викривлення дуже важко. Дослідження показують: навіть люди, які помічають за собою таку похибку, припускаються її так само часто, як і решта. Є лише один прийом, який допомагає трохи скоригувати картину світу.
Заведіть щоденник
Так, усе просто: заведіть звичку вести щоденник. Записуйте свої прогнози — щодо політики, кар’єри, ситуації на біржі, зміни ваги.
Час від часу порівнюйте прогнози з реальним перебігом подій. І ви здивуєтеся, наскільки ваші передбачення далекі від дійсності.
А ще вивчайте чужі історії. Читайте щоденникові записи сучасників, газетні уривки, протоколи тих самих минулих подій. Це дасть вам тонше відчуття часу й допоможе сформувати тверезіше розуміння непередбачуваності світу.