Публікуємо його цитати, щоб якомога точніше передати його ставлення до інновацій.
Інновації — це не завдання, яке треба виконати й заспокоїтися, а безперервне прагнення в майбутнє. Недостатньо бути в курсі поточних подій. Ми маємо бути в завтрашньому дні. Я звертався до дослідницьких лабораторій Ізраїлю, проводив безліч зустрічей із науковцями, читав наукові журнали й чернетки статей, вивчав найновіші розробки в пошуках великої ідеї, яка могла б вирізнити Ізраїль.
Саме так я вперше дізнався про нову галузь досліджень, що передбачала маніпуляції з речовиною на молекулярному рівні для створення технології, здатної задавати атомну структуру речовини. Це називали нанотехнологією, і вона перевершувала все, що я міг уявити. Науковці працювали з речовиною розміром в один нанометр — сто тисяч таких частинок могли б легко розміститися на одній людській волосині. Ще дивовижніше те, що, працюючи на молекулярному рівні, науковці могли створювати матеріали, «здатні» самостійно збиратися, як молекули в природі, складаючись у все, що нас оточує. Так насіння перетворюється на квіти відповідно до біологічної програми.
Нанотехнологія була не руйнівною, а конструктивною: вона передбачала перебудову атомів для виробництва нових матеріалів і створення нових способів зберігання. Це нагадувало мені Ізраїль — такий крихітний, але наділений дивовижною силою. І хоча на той час окрема наукова дисципліна ще не сформувалася, її перспективи були величезні. Нанотехнології дадуть нам змогу працювати з будь-якою матерією та формувати її властивості відповідно до наших потреб: ми зможемо створювати щось тонше за повітря, міцніше за залізо, легше за перо. За їхньою допомогою можна буде створювати комп’ютери завбільшки з голівку шпильки; робити роботів такими малими, щоб вони могли рухатися всередині тіла й атакувати ракові клітини; виготовляти бронежилети, у багато разів міцніші за сталеві, але не важчі за поліетиленовий пакет.
Це стане аналогом лампочки чи транзистора — новою технологією, яка започаткує окрему галузь і трансформує всі інші.
Читаючи, знайомлячись із дослідженнями й розмовляючи з експертами, я дійшов висновку, що Ізраїль має стати світовим лідером у галузі нанотехнологій. Саме тут, у цій крихітній технології, могли втілитися найграндіозніші мрії про те, що Ізраїль стане центром наступної наукової революції, потрібної всьому світові. Я поспішив зібрати команду, щоб окреслити план дій. Що ми вже маємо? Чого бракує? Що потрібно, аби почати роботу?
Навесні 2002 року я виголосив у кнесеті найпалкішу промову, на яку був здатен, присвячену магії нанотехнологій, її науковому потенціалу й добробуту, який вона може принести, а також ризику зволікання.
— Щоб залучити більше кваліфікованих науковців, нам знадобляться фахові команди, видатні студенти, найкраща інфраструктура й лабораторії, краща координація ініціатив… нові джерела фінансування та тісніша співпраця бізнесу з наукою. І, що не менш важливо, — додав я, — нам потрібно поширювати знання про можливості цієї технології серед громадськості.
Це було схоже на запуск ракети — тільки не в космос, а у внутрішній простір, простір між атомами.
Ми запустили Ізраїльську національну нанотехнологічну ініціативу, відому як INNI, і збиралися використати її як локомотив у глобальних перегонах нанотехнологій. INNI мала взаємодіяти зі зацікавленими сторонами з усього світу — від науковців до бізнес-лідерів і венчурних інвесторів; визначати пріоритети фінансування в Ізраїлі, щоб швидше перевести науку на комерційні рейки; допомагати розробляти й формувати сучасну інфраструктуру; заохочувати університети до співпраці з бізнесом через обмін дослідженнями та ідеями. І нарешті — залучати кошти на фінансування проєктів.
З роками я став кимось на кшталт євангеліста нанотехнологій — вісімдесятирічною людиною, зачарованою технологіями.
У 2012 році я допоміг запустити нову ініціативу Israel Brain Technologies, яка пропонувала нагороду в один мільйон доларів людині (або команді), яка зможе продемонструвати надзвичайний прорив у цій галузі. Із шести тисяч стартапів, що базувалися в Ізраїлі, у 2016 році 90 компаній торгувалися на Nasdaq на загальну суму понад сорок мільярдів доларів. У 2014 році серед іноземних компаній на цій біржі Ізраїль поступався лише Китаю, а Тель-Авів визнали другою у світі екосистемою стартапів після Кремнієвої долини.
Ізраїльські високотехнологічні компанії щороку залучають мільярди доларів інвестицій. Звісно, технологічний сектор забезпечив не лише високі темпи зростання: його розвиток спричинив наукову революцію з інноваційними проривами, що відгукнулися в усьому світі.
Хто б міг подумати, що світ користуватиметься USB-накопичувачами, винайденими в Ізраїлі, або що лікарі зможуть бачити, що відбувається всередині організму пацієнтів, завдяки ізраїльській камері завбільшки не більше за пігулку?
Хто б міг припустити, що світ залежатиме від ізраїльської технології GPS-навігації або що ізраїльське апаратне й програмне забезпечення вбереже водіїв від смертельних зіткнень?
Хто б повірив, що ліки для лікування хвороби Паркінсона й розсіяного склерозу розроблять саме в Ізраїлі або що паралізовані люди знову зможуть ходити за допомогою роботизованих ніг, винайдених в Ізраїлі?