1. Професор Фелпс з австралійського університету провів цікавий експеримент. Протягом місяця він розподіляв студентів на групи по чотири людини й доручав їм за 45 хвилин розв’язати управлінські завдання. Найкраща команда отримувала приз у 100 доларів.

2. Студенти не знали, що до деяких груп долучали спеціальних людей, які грали відведені їм ролі. «Байдужий» — хлопець, який сідав у групу, закидав ноги на стіл і поринав у телефон. «Єхидна» — той, хто під час обговорення відпускав саркастичні зауваження на кшталт «Ви що, знущаєтеся?», «Ви, мабуть, ніколи ніким не керували». «Песиміст» мав такий вигляд, ніби вчора померла його улюблена кішка, і висловлював сумніви, чи можна розв’язати завдання і чи здатна ця команда це зробити.

3. Фелпс виявив, що навіть коли троє інших учасників групи були здібними й мотивованими студентами, неконструктивна поведінка лише одного учасника знижувала ефективність усієї групи на 30–40%.

4. Виходить, ефективність команди більше залежить від того, чи є в ній хоча б один слабкий учасник, ніж від кількості сильних.

5. Висновок: завдання керівників і HR-фахівців — не допомагати сильним працівникам, а позбуватися всіх слабких. Сильні впораються й самі, якщо слабкі не розкладатимуть середовище навколо. А. Морейніс.