Одна з найважливіших навичок такої популярної нині професії, як проєктний менеджер, — управління ризиками. Але, по суті, правильно розуміти й оцінювати ризики в роботі потрібно багатьом фахівцям. Поговорімо сьогодні про це.

Непередбачувані ситуації трапляються завжди. Тому в проєктах плануйте:

– що можна зробити, щоб не допустити ризику або зменшити його вплив (запишіть це в основному плані);

– що можна зробити, щоб зменшити вплив наслідків ризику на строки та бюджет проєкту, якщо він уже настав (врахуйте це у «плані Б»).

Що складніший проєкт, то більшим має бути буфер «запасного» часу й бюджету — щоб перестрахуватися й устигнути розв’язати проблеми.

Використовуйте карту ризиків, яка складається з двох векторів:

– імовірність настання ризику;

– вплив ризику на проєкт.

Ризики з високою ймовірністю та впливом потребують найбільшого опрацювання. Часто саме на них потрібно закласти буфер часу.

Так, у «типових» для команди проєктах зазвичай достатньо 10–15% додаткового часу. У довгострокових проєктах із високим рівнем невизначеності — приблизно 30%. Для R&D-проєктів буфер «запасного» часу може становити 100% і більше. Що вища невизначеність, то більший буфер.

Але не впадайте в крайнощі: якщо ви намагаєтеся передбачити Армагеддон навіть у найпростішому проєкті, його тривалість невиправдано зросте в рази.

Переглядайте ризики впродовж проєкту: одні «відпадуть», інші з’являться. Ухвалили новий закон, захворів або звільнився працівник, замовник перекинув частину ресурсів на інший проєкт — цього неможливо передбачити під час планування. Також невідомо, коли той чи інший ризик може статися і чи станеться взагалі.