Добрий вечір! Як минув ваш перший карантинний тиждень віддаленої роботи? Сподіваємося, добре. Ось ще кілька непроханих порад, щоб стало ще краще 😉
1. Відрізки по 15 хвилин
Удома час непомітно збігає. Стільки спокус: сходити до холодильника, подивитися відео (адже ніхто не бачить), збігати до магазину. І не помітите, як промине день, а роботу не буде зроблено. Ставте невеликі цілі на короткі проміжки часу, щоб не прокрастинувати.
Один зі способів підвищити ефективність — працювати 15-хвилинними спринтами. Намагайтеся вмістити в ці 15 хвилин якомога більше. Людина, яка має у робочому дні 32 п’ятнадцятихвилинні спринти, завжди буде ефективнішою за того, хто «працює» 8 годин.
2. Не обідайте за комп’ютером
Так спокусливо перекусити просто на робочому місці. Не варто цього робити принаймні з трьох причин.
По-перше, обідня перерва — це нагода провітрити голову, щоб залишатися продуктивними до кінця дня.
По-друге, за комп’ютером краще взагалі не їсти, інакше віддалена робота може перетворитися на нескінченну низку перекусів. До кухні недалеко — зробити бутерброд чи прихопити цукерку легко й просто, але це шкодить фігурі.
По-третє, якщо цілий день тримати біля комп’ютера горнятко чаю, усе може закінчитися катастрофою — залитою клавіатурою.
3. Захистіть себе від поганих новин.
У 1997 році провели дослідження впливу поганих новин на нашу психіку. Для цього науковці записали три 14-хвилинні випуски новин. У першому були лише 124 негативні сюжети, у другому — лише позитивні (про людей, які виграли в лотерею, одужали після тяжкої хвороби тощо), а в третьому — емоційно нейтральні. Їх показали трьом різним групам людей. Як і передбачалося, учасники, які подивилися «негативний» випуск, частіше зізнавалися, що відчувають сум і тривогу, ніж учасники двох інших груп. Глядачі «негативного» випуску довше ділилися своїми тривогами, а також частіше драматизували побачене. Отже, погані новини не лише засмучують і тривожать нас, а й загострюють наші власні переживання та тривоги. Потенційно вони можуть посилити низку особистих переживань, безпосередньо не пов’язаних зі змістом передачі.
Ми не можемо контролювати метушню навколо. Але можемо відгородитися від неї, протиставити позитив негативу й пам’ятати, що журналісти лише й прагнуть змусити нас поглинати погані новини. Що грубіший і огидніший сюжет, то більше людей його подивляться. Але нам потрібна інформація, а не емоційне перевантаження.