Знаєте, яку книжку купив президент України на Книжковій толоці? «Змусь його замовкнути»! В ній американський маркетолог Денні Ґреґорі, який створював рекламні кампанії для American Express, IBM і Burger King, розповідає, як затулити рота «внутрішній мавпі»-критику й творити попри все.
Тільки психопати ніколи не сумніваються в собі. У звичайної людини є «голос у голові», який заважає їй жити. Денні Ґреґорі називає його «внутрішньою мавпою».
Ось типові твердження такої «мавпи»:
«Якось мені вдалося всіх обдурити, ніби я чогось вартий. Насправді я нічого не вмію, і скоро вони це зрозуміють».
«Я легко досяг успіху, а отже, це випадковість, а не моя заслуга».
«Ця компанія надто крута для мене, навіть не варто пробувати туди влаштуватися».
«Усі лише вдають, що поважають мене, а за спиною сміються з мене».
«Ось довгий список усіх моїх провалів. І після цього я смію думати, що на щось здатен?»
«А раптом у мене не вийде? Краще згорнуся калачиком на дивані й подивлюся серіал».
«Це надто складно для мене, а часу надто мало. Та й узагалі це неможливо».
«Так, я це зробив, але не ідеально. Можна було й краще. Отже, хвалити себе нема за що».
«Якщо моя робота не сподобалася одній людині, значить, вона точно нічого не варта».
Коли ми слухаємо свою «внутрішню мавпу», то втрачаємо концентрацію, опускаємо руки, боїмося творити й починати щось нове. Внутрішній критик змушує нас роками робити те саме й убиває наші амбіції.
«Мавпа» — це наш прокрастинатор: вона змушує нас їсти шкідливу їжу, читати дурні новини й займатися всілякими дурницями замість того, щоб братися за непрості завдання.
Наш внутрішній критик боїться нового, турбується про те, чого ще не сталося, і не любить змін. Він знаходить безліч причин, щоб не втілювати задумане.
Звідки береться ця «мавпа»?
1. Із фізіології
Страх перед невідомим, новим і тим, що відрізняється від стандартів, — природний захист організму. За нього відповідає особлива частина мозку — мигдалеподібне тіло.
Щойно ми стикаємося з чимось новим, мозок сигналізує про можливу небезпеку. Це змушує нас бути обережними. Але ця сама реакція організму заважає нам розвиватися й вірити у власні сили.
2. Із дитинства
Батьки боялися за вас, тому застерігали від усього нового. Це глибоко закарбовується в підсвідомості й змушує залишатися в «зоні комфорту».
А ще батьки закладають у нас «внутрішню мавпу», коли знецінюють наші досягнення й захоплення. «Художник — не професія», «Досить складати конструктор, краще помий посуд», «Знайди собі нормальну роботу» — усе це призводить до невпевненості на все життя.
Як із цим боротися?
1. Усвідомте, що внутрішній критик є в усіх
Навіть усередині Леді Гаги, Білла Гейтса й Ілона Маска є «мавпа», яка сіє в них сумніви й страхи. Вона каже: «Та що ти про себе уявив? Це погана ідея, навіть не думай її втілювати». Різниця в тому, що вони щодня борються з нею й рухаються вперед.
2. Зрозумійте, що не буває речей, які подобаються всім
Не всі захоплюються навіть «Моною Лізою», восьмим альбомом The Beatles і повістю «Старий і море». Але це не означає, що вони погані. Критику викликає будь-що, і якби Да Вінчі, Маккартні й Гемінґвей боялися критики, то ніколи не створили б своїх шедеврів.
До речі, Ван Гог за життя не продав жодної своєї картини. Попри це, він написав понад 850 картин олією і понад 1000 акварелей, гравюр та ескізів. Він не шукав схвалення, а просто робив те, чого хотів.
Ба більше, далеко не кожна робота генія — шедевр. У Пікассо понад тисяча картин, але відомі лише одиниці. Отже, якщо якісь ваші проєкти провалилися, це теж нормально.
3. Відділяйте себе від своєї роботи
Навіть якщо ваш проєкт провалився, це не означає, що ви погана людина. В оцінюванні роботи не має бути нічого особистого. Оцінюють не вас, а лише продукт, який ви створили за певний проміжок часу.
4. Розберіться, чого ви насправді боїтеся
Копніть глибше й розберіться, чому «мавпа» намагається заблокувати вашу роботу. Що їй не подобається, чого вона боїться, які страшні перспективи малює на випадок провалу?
Можливо, хтось вас розкритикував — і ви просто тримаєте це в голові та боїтеся починати щось нове? Або, може, ви й не дуже хочете починати конкретну справу, а задумали її під тиском? Пошук конкретної причини страху й невпевненості допоможе їх подолати.
5. Уявіть, що невдача вже сталася
Якщо ви боїтеся починати щось через можливість невдачі, уявіть, що провал уже стався. Припустімо, ви підготували поганий проєкт. Найчастіше найгірше, що після цього станеться, — шеф буде незадоволений, і вам доведеться переробити роботу. Це не настільки страшно, щоб узагалі не починати.
Навіть якщо вас звільнять через поганий проєкт — уявіть, що це вже сталося, і подумки змиріться з цим. Перспектива виявиться не такою страшною, і почати проєкт буде легше.
6. Заперечуйте своїй мавпі
Уявіть, що знайома запросила вас на каву й скаржиться, що ні на що не здатна, нічого не вміє та взагалі безталанна. Що б ви їй відповіли? Так само заперечуйте власній «мавпі». Згадайте свої успіхи й досягнення, визначте найкращі якості та хваліть себе за перемоги, а не зациклюйтеся на помилках.
7. Проаналізуйте уроки, які ви засвоїли завдяки невдачам
Кожен провал — це не суцільний мінус і марна трата часу, а ще й досвід. Проаналізуйте всі свої помилки й падіння, розберіться, які уроки ви з них винесли. Після цього падати буде не так страшно.
Невдача — це не кінець вашого шляху, а лише ще один етап. Наприклад, винахідник Томас Едісон ставився до кожного свого експерименту не як до провалу, а як до отримання інформації про те, що цей метод не працює.
8. Не думайте, що всім навколо щастить, а вам — ні
Намагаючись відмовити вас від експериментів і починань, «внутрішня мавпа» твердить, що успішним людям просто пощастило в житті. Вам починає здаватися, що люди, які чогось досягли, просто народилися під щасливою зіркою, а ви — ні, отже, і намагатися не варто.
Але часто ми не бачимо всіх труднощів, проблем і провалів, які стоять за успішними людьми. Ми бачимо лише їхні перемоги. Кожен успішний колись сумнівався, падав, створював невдалі проєкти, але вимикав свою «мавпу» й багато працював, щоб чогось досягти. Отже, і ви так можете.
9. Затуліть рота своїй «мавпі» й просто робіть
Перестаньте думати, добре чи погано у вас виходить і які шанси на успіх. Просто вимкніть свою «внутрішню мавпу», зупиніть прокрастинацію, сядьте за стіл і почніть робити те, чого вона не давала вам робити.
«Станьте бджолою, яка просто переносить пилок із квітки на квітку. Вона не думає, чи правильно все робить і який має вигляд на тлі інших бджіл. Вона просто переносить пилок. Просто почніть щось робити, і страхи зникнуть один за одним», — радить Ґреґорі.