Часто криза — це час можливостей. І це не просто слова. Навіть такий гігант, як IBM, злетів саме під час кризи — та ще й найбільшої з усіх, Великої депресії.
Але IBM почала діяльність не з розроблення комп’ютерів — наприкінці 19 століття про них ще ніхто й не мріяв. Американська компанія виробляла табулятори — обчислювальні машини для швидкого опрацювання даних перепису населення. Коли світова економіка поринула у Велику депресію, керівник IBM Томас Вотсон пішов на великий ризик: вклав гроші в дослідження й розробки та навіть збільшив виробництво.
Попри кризу IBM продовжила роботу в тому самому темпі й не звільняла працівників. Томас Вотсон і далі фінансував дослідження та виплачував робітникам зарплату — у ті часи мало хто міг собі це дозволити.
Навіть під час Великої депресії Вотсон ставив інтереси працівників компанії на перше місце. На той час це був радикально новий підхід до бізнесу: він вважав, що успіх компанії залежить саме від колективу.
Тому кожен працівник міг вільно поспілкуватися з керівництвом, висловити пропозиції й обговорити проблеми. Завдяки Вотсону працівники вперше отримали довічне страхування та оплачувані відпустки. Таке лояльне ставлення допомогло компанії залучити багатьох фахівців — відтоді IBM мала конкурентну перевагу.
Після обвалу ринку 1929 року IBM вклала мільйони доларів у розширення виробничих потужностей. Замість скорочення витрат Вотсон витратив $1 млн (еквівалент $17 млн) на новий дослідницький центр. Чому? Керівник IBM розумів, що колись криза закінчиться й економіка оговтається. Тож він хотів бути готовим задовольнити відкладений попит, розробляючи нові продукти.
Однак і тут не обійшлося без удачі — у 1935–1936 роках президент США врятував IBM.
Вийти з кризи компанії допомогли великі замовлення американського уряду. У 1935 році Рузвельт підписав Закон про соціальне забезпечення. Він передбачав обов’язкові внески працівників до фонду соціального страхування — так вони могли отримати кошти після виходу на пенсію або в разі хвороби.
Для обліку зарплат і внесків компаніям знадобилися обчислювальні машини — такі могла надати лише IBM. Попит на них раптово злетів, і це принесло величезний прибуток.
Того ж року IBM виграла тендер на опрацювання даних про зайнятість населення США. Після виконання замовлення авторитет компанії зріс, а клієнтська база розширилася.
Вступ США у Другу світову війну в 1941 році також зіграв IBM на руку: крім обчислювальної техніки, компанія почала виробляти стрілецьку зброю.
Станом на сьогодні: у травні 2020 року IBM оголосила про хвилю звільнень, яка, за словами компанії, була спричинена економічними наслідками COVID-19.
У тому ж кварталі 2020 року впала виручка Global Technology Services — IT-консалтингової компанії, на яку припадає близько 37% загальної виручки IBM. Її обсяг продажів становив $6,5 млрд, що на 5,9% менше, ніж торік.
Через це виручка IBM впала на 5,4% — до $18,1 млрд, а чистий прибуток у другому кварталі 2020 року знизився на 46% — до $1,36 млрд.
Та не все так погано: у 2020 році хмарні сервіси IBM показали кращі результати, ніж більшість її підрозділів. Виручка цього напряму зросла на 34% порівняно з аналогічним періодом попереднього року.
Підвищення рентабельності й прибутковості хмарних сервісів IBM спричинило зростання акцій компанії зі $126,37 до $132.