Добрий вечір! Дивитеся Дудя? А випуск про Кремнієву долину бачили? Героями програми стали російськомовні IT-підприємці, яким вдалося зацікавити американських інвесторів і роботодавців. Вони оселилися в передмісті Сан-Франциско й стали частиною місцевої IT-тусовки. З одного боку, вони розповідають, що стати тут своїми практично неможливо: конкуренція зростає, рівень життя вищий, ніж в інших частинах Америки, а податки забирають понад половину доходів. Водночас це унікальне місце для професійного зростання, нетворкінгу та розвитку життєвих навичок.
Наведемо найцікавіші факти з фільму.
В інтерв’ю Юрію працівники міжнародних компаній розповідають, що звикають жити в борг: житло, а часто й автомобілі тут прийнято купувати в кредит. «Якщо ти нікому не винен — тобі не довіряють», — каже один із героїв програми. Водночас ціни на житло в цій частині Каліфорнії часто не відповідають його якості: люди змушені переплачувати за близькість до епіцентру світового диджиталу.
Ритм життя на цьому клаптику землі диктує власні правила виживання. Тут недостатньо бути активним і веселим. Проактивність — ось що допомагає триматися в Долині на плаву. Ті, хто вирішив там залишитися, кажуть, що одного дня можна зустріти в Starbucks майбутнього інвестора, який випише чек на користь твого стартапу. А за рогом можна перетнутися з Ілоном Маском або Тімом Куком. І ця зустріч може бути значно менш амбітною та продуктивною. За словами героїв програми, умови життя там разюче контрастують.
Велопарковка біля офісу Google
Поруч зі Стенфордом виникає відчуття загальної залученості, ідейності й процвітання, але варто пройти кілька кварталів — і можна запросто наразитися на неприємності: пограбування чи навіть перестрілку. Усе через різницю в доходах між працівниками диджитал-сфери та іншими соціальними групами. Щоб триматися на плаву й забезпечувати себе та сім’ю, якщо вона є, людині потрібно заробляти щонайменше $17 тисяч. За словами героїв випуску, саме з цієї суми фактично починається умовна «межа бідності» в цьому районі.
Зворотний бік Долини: думка Павла Дурова
Своєю думкою про випуск поділився російський підприємець, програміст, доларовий мільярдер, один із творців соціальної мережі «ВКонтакте» й однойменної компанії, а також кросплатформного месенджера Telegram Павло Дуров. Він каже, що особисто знайомий із багатьма героями фільму Юрія й помітив контраст між тим, що вони декларують на камеру, і тим, про що говорять у приватних розмовах. Підприємець переконаний, що герої фільму пристосовуються до місцевого менталітету й намагаються менше згадувати про мінуси життя в Каліфорнії. Сам Дуров каже, що молодим людям потрібно розповідати про проблеми, які чекатимуть на них після переїзду. Це вбереже їх від невиправданих очікувань і нездійснених сподівань.
Павло вирішив стати рупором правди й назвав 7 головних причин не переїжджати в Долину:
1. Поліцейська держава
Жорстка політика як щодо громадян, так і щодо нерезидентів, за словами Павла, може сильно обмежити можливість вільно працювати й жити у Штатах. «Якщо ви думаєте, що вас це не зачепить, я б не був таким упевненим: щонайменше один із підприємців, які рекламують Долину у фільмі, сам постраждав від несправедливих дій правоохоронних органів США та організованого за ним стеження», — пише Дуров.
2. Недоступна медицина
Павло розповідає, що медицина у США неефективна й дорога, тому багато емігрантів літають лікуватися до Східної Європи — так виходить дешевше.
3. Обмежене культурне життя
Долина — це лише кілька об’єднаних між собою сіл із дуже скромною культурною програмою. Але, за словами Павла, не варто розраховувати на часті світські виходи в Сан-Франциско. Злочинність, бездомні й відсутність захисту від нападу навіть удень — реалії каліфорнійського життя.
4. Посередня середня освіта
«Штати посідають лише 38-ме місце за якістю навчання математики у школах (із 79 досліджених країн). Усі переможці чемпіонатів світу з програмування, які виступають за відомі американські виші, — етнічні китайці, що здобули освіту в китайських школах і переїхали до США», — розповідає Дуров.
5. Високі податки
Понад половину заробітку успішні каліфорнійці мають віддавати державі. Ба більше, США залишається єдиною країною, яка вимагає від громадян сплачувати податок на доходи, навіть якщо вони виїхали з країни. «Паспорт США — це економічне кріпацтво, яке завжди з вами, незалежно від того, у якій точці земної кулі ви живете», — каже підприємець.
6. Дорога розробка
За словами Дурова, у Кремнієвій долині все дороге — житло, їжа й розроблення: «Місцеві програмісти дорогі, розпещені й часто не можуть зосередитися на роботі через потік сторонніх пропозицій та ідей. Зрештою емігранти віддають перевагу співпраці з програмістами й дизайнерами зі Східної Європи».
7. Слабкі перспективи ринку у XXI столітті
Дуров переконаний, що останніми роками найбільші історії успіху в соціальних медіа виникають саме за межами Кремнієвої долини. Як приклад можна навести TikTok із 800 мільйонами користувачів або Telegram із 400 мільйонами активних користувачів — і таких проєктів стає дедалі більше.
Якщо перші 7 фактів, які навів Павло Дуров, не відбили у вас ентузіазму підкорити Каліфорнію, пропонуємо вивчити ще 10, перш ніж остаточно туди вирушити.
1. Щойно стало зрозуміло, що персональний комп’ютер стане головним тотемом нового життя, місцеві жителі через паніку перед роботизацією прозвали Пало-Альто та його околиці Долиною смерті.
2. Назву «Кремнієва долина» вперше вжив Дон Гофлер у газетній статті в «Електронних новинах» у січні 1971 року. У статті йдеться про те, як комп’ютери IBM та інші електронні пристрої створюють величезну хвилю впродовж цього десятиліття.
3. Кремнієва долина складається з 30 міст і 5 університетів. Однак з огляду на темпи зростання галузі й компаній місце, де Долина офіційно починається й закінчується, стало радше філософським, ніж географічним поняттям.
4. Тут найбільша концентрація мільйонерів на один квадратний кілометр. Місто Атертон, розташоване в регіоні Кремнієвої долини, має найдорожчий поштовий індекс і є домівкою для багатьох мільйонерів і навіть мільярдерів.
5. Багато програмістів і розробників програмного забезпечення живуть у пересувних фургонах. Часто таке житло стає прихистком для тих, хто приїхав недавно й іще не заробив навіть на кімнату в окрузі.
6. Там блукають справжні роботи. Не дивуйтеся, якщо робот принесе вам воду або викличе поліцію. Вони їздять торговельними центрами й паркінгами та ходять поблизу офісів.
7. У Долині розвинена індустрія шлюбних агенцій. На 140 чоловіків тут припадає 100 жінок. При цьому місцеві працівники готові віддавати великі суми, щоб знайти супутницю життя.
8. Тут працюють мобільні стоматології. Великі компанії оплачують роботу пересувного стоматологічного кабінету для своїх працівників. Там можна зробити рентген, почистити зуби й провести нескладні процедури.
9. Тут легально продають марихуану. Технічно вам, звісно, потрібен рецепт від лікаря. Отримати його можна через спеціальний застосунок і відеодзвінок лікарю. Спеціальний фургон доставить вам траву й віддасть її, щойно ви покажете рецепт.
10. Тут практикують біохакінг. Усе, що пов’язане зі здоровим способом життя, у Каліфорнії майже сакральне. Особливо там прижилася фастинг-дієта, на яку підсіли багато топменеджерів. Перерви в їжі запускають процес самоочищення клітин, що поліпшує здоров’я, — це довів японський учений Йосінорі Осумі. У Долині фастинг порівнюють із медитацією. Віра в те, що нерозв’язних проблем не буває, уже стає там частиною способу життя. Хочете знизити рівень стресу й тривожності? Для цього є медитація. Мрієте прожити на сорок років довше? Перестаньте весь час їсти.
- Якщо надумаєте жити в Сан-Франциско, готуйтеся носити із собою гігієнічну помаду. Клімат у Долині та на узбережжі сильно відрізняється. Якщо поїдете до міста, будьте готові до сильного вітру, потрісканих губ і шорсткої шкіри на руках.
Готуйтеся, що всюди все заборонено
Наступною порцією цікавих і суперечливих фактів поділився з нами співвласник видання «Лайфхакер» і компанії LIVE.LOVE Слава Баранський. Кілька років тому він провів у Долині 3 місяці, шукаючи інвестиції для застосунку «PURE» — дейтинг-сервісу й фактично застосунку для анонімного пошуку сексуального партнера на iOS та Android.
Слава розповідає, що теза про нестачу жінок у Кремнієвій долині актуальна завжди.
«Пам’ятаю, як ходив і дивувався: по-перше, жінок на вулицях майже немає. Може, десь третина. А красивої я не зустрів жодної. Пам’ятаю, як телефонував дружині й розповідав, що навіть нема на кого озирнутися. Настільки все погано. Якщо й траплялися симпатичні, то в якихось напівзакритих клубах, а частіше — у гей-клубах, куди ми з фаундером застосунку Pure Романом Сидоренком ходили вивчати майбутню цільову аудиторію», — каже Слава.
Ось кілька фактів, які помітив Баранський:
1. Долина бездомних
«Сам спостерігав, як бездомні лежали просто перед офісом TWITTER. При цьому працівники, схоже, звикли до такого стану речей». Запах сечі й трави, каже Слава, — постійний супутник Долини.
2. Ціни в ресторанах — космічні!
«При цьому треба змиритися з тим, що чайові можуть становити від 15 до 40% суми замовлення: якщо раптом залишиш менше 20%, вибігає офіціант і питає, чи вам бува не щось не сподобалося, пропонує воду та ще якісь бонуси».
3. Громадський транспорт майже відсутній
«Будьте готові до того, що найчастіше вам доведеться користуватися таксі».
4. Злочинність зашкалює!
«Якщо говорити про Сан-Франциско, то це доволі жваве місто. Але якщо потрапити до сусіднього Окленда — ситуація змінюється», — розповідає Слава й додає, що одного разу сам ледь не став жертвою бандитів.
5. Місцеві — страшенні сноби
«Вони називають усіх, хто приїздить на роботу до Сан-Франциско, “bridge and tunnel people”. Це зверхнє ставлення дуже відчувається. І це при тому, що багато людей живуть за межами міста й їздять на роботу потягами, автомобілями, метро. Усюди затори й дуже інтенсивний рух».
6. Сильна соціальна напруга
«Наприклад, водії автобусів просто ненавидять айтішників. Вони сваряться й кидаються одне на одного. Ця неприязнь відчувається в повітрі».
7. Життя в Долині складається із заборон
«Усі мости, входи до закладів і місця загального користування повністю завішані знаками, які щось забороняють або приписують. Спочатку ти постійно напружений і боїшся щось порушити та отримати величезний штраф».
8. Уся система заточена під стартапи
Щодня там проводять тисячі MeetUp-ів і зустрічей з інвесторами. Якщо маєте знайомих, вийти на інвестора досить легко. Але навіть якщо грошей одразу не отримаєте, є шанс, що вам допоможуть доопрацювати застосунок, наприклад юридично, навіть безплатно. За умови, що ви компенсуєте витрати, коли досягнете конкретної суми обороту.
9. Стартап-інкубатори переоцінені
«Ми побували на кількох таких зустрічах і з часом я зрозумів, що там часто збираються люди, які просто говорять про стартапи й ідеї. Вони можуть жити на розкладачках у підвалі й водночас розповідати, що вигадали ідею, яка змінить світ».
10. Зарплати беруться «зі стелі»
«Коли ми полювали на програмістів, дехто з них хотів від $160 до 240 тисяч на рік. При цьому їхній рівень відповідав рівню українського програміста із зарплатою $2500 на місяць».
11. На співбесіді можна так і не дочекатися розмови про саму роботу
«Засипані пропозиціями фахівці зосереджуються не на самому продукті, над яким працюватимуть, а на цілком сторонніх речах: чи можна приходити на роботу із собакою, паркувати велосипед в офісі…»
12. Концентрація ідей у Долині зашкалює
«Це, мабуть, чи не головний пункт, який говорить, що сюди все-таки варто приїхати. Ідеї тут можна “пилососити” на кожному кроці. Їх вам розповідають бармени, відвідувачі за сусідніми столиками, люди в черзі. Заради цієї атмосфери й натхнення варто відвідати це місце. А ще Стенфорд, гараж Г’юлетта й Паккарда, будинок Джобса. Можливо, навіть варто повчитися там на одній із програм, щоб перейнятися атмосферою».
Загалом, каже Слава, сьогодні запускати проєкти із Сан-Франциско вже немає сенсу. «Це довели китайці, росіяни й кілька хлопців з України. Тому особисто я зосередився б на побудові компаній у дешевших юрисдикціях», — радить Баранський. Підприємець зізнається, що з власного досвіду поїздка має сенс для налагодження зв’язків, натхнення й знайомства з індустрією. Їхати туди відразу з ідеєю, каже Слава, виправдано не завжди.