Ви керівник? Перевірте, наскільки ви зрілі в цій ролі. За основу взято роздуми Ігоря Солодова, експерта з кризового менеджменту й управління командами. Він уже 10 років проводить тренінги для працівників Luxoft, SoftServe, Wargaming, VISA та DTEK.
Нульовий рівень зрілості
«Я хочу розв’язати конкретно цю проблему». Такий керівник не розуміє, що потрібна системна робота, і погано визначає причинно-наслідкові зв’язки. Йому здається, що його неефективне управління досить успішне.
Він думає, що все знає, і вірить у «чарівні пігулки», «швидкі й прості рішення». Споживає безплатний або крадений освітній контент; серед фаворитів — інфобізнесмени, які обіцяють швидке масштабування.
Такий керівник переходить від одного гасіння пожежі до іншого. Часто він навіть не переходить на перший рівень. Після кількох серйозних вигорань і криз може вирішити, що час рухатися далі.
Перший рівень зрілості
«Скажіть мені, як правильно робити». Керівник вважає себе практиком, а не теоретиком, але насправді мислить як виконавець. Хоче отримати конкретні прості інструкції:
– чеклісти
– список запитань
– структуру зустрічі
– скрипти
Цінність навчання він бачить у тому, щоб більше робити й менше планувати. Такій людині подобаються мотиваційні спікери.
Другий рівень зрілості
«Дайте мені правильні інструменти». Такий керівник хоче почути приклади успіху й дієві кейси. Цінує дослідження, конкретні показники та нові закордонні теорії. Обожнює тренерів-практиків.
У нього багато запитань, він активно навчається за принципом «розвивайся або помри», прокачуючи себе на семінарах у вихідні й вебінарах вечорами. У роботі може стати хорошим наставником для команди.
Третій рівень зрілості
«Як може бути інакше?» Такий керівник уже не хоче відвідувати конференції й тренінги. Йому цікавіше спілкуватися на рівних із колегами. Цінує хороші запитання більше, ніж відповіді. Найімовірніше, працює з ментором або коучем і разом із ним адаптує теорії до своєї команди.
Йому подобаються закриті клуби й спільноти. У своїй команді він цінує «свіжий погляд». Сповнений ідей і постійно хоче впроваджувати щось нове.
Четвертий рівень зрілості
«Для мене важливі мої відповіді». Такий керівник розчарувався в теоріях і моделях. Читає книжки або ходить на конференції, щоб придумати щось своє, рухаючись крізь чужі думки.
Розуміє, що є правильні принципи, а не правильні відповіді. Працює з психотерапевтом, бо знає: головні обмеження, які стримують його на цьому етапі, — у ньому самому. Хоче краще розуміти себе й свою глобальну роль.
П’ятий рівень зрілості (максимальний)
«Для мене важливо залишити спадщину». Керівники цього рівня хочуть впливати на системи, масштаби яких перевершують їхній бізнес і життя.
Вони намагаються змінити якщо не історію людства, то принаймні галузь у своїй країні. Створюють благодійні фонди, ідуть волонтерами до уряду, організовують спільноти однодумців. Краудфандинг, соціальне підприємництво, освітні й екологічні проєкти, розвиток малого бізнесу та культури — усе це про них.
Їхні проєкти настільки грандіозні, що навіть за колосальних капіталів більшість із них вони реалізують у партнерстві. Працюють із найкращими світовими експертами. Такі керівники думають про те, що залишиться після них через сотні років.
Цікаво, що керівник може одночасно бути на різних рівнях зрілості в різних завданнях.
Якщо управлінець перебуває на третьому й четвертому рівнях у всіх завданнях, це означає, що він виконує лише те, що вміє і хоче робити добре. Він не навчається, бо боїться невдач.